Особливості побудови викрійок відлітних козирків

У головному уборі козирок, мабуть, найпомітніша деталь. Саме тому він має бути ідеально виконаний. Вони поділяються на дві великі групи – відлітні (тобто спрямовані вперед) і відкладні (тобто такі, що відкладаються на головку).

Зупинимося на особливостях конструювання викрійок відлітних козирків.

Їхні модельні особливості залежать від конфігурації зовнішнього краю, а посадка визначається лінією внутрішнього краю.

Відлітні козирки можуть бути розташовані перпендикулярно до площини чола, під кутом до нього або прилягати до нього.

.

На кут посадки козирка впливають властивості матеріалу та величина радіуса кривизни внутрішнього краю. Чим більший цей радіус, тим нижче опуститься козирок, тим плавнішим буде перехід у головку. Такі козирки ідеально виглядають на традиційних жіночих головних уборах.

На козирках, що прилягають до чола, лінія внутрішнього крою — пряма. Такий фасон зазвичай роблять на головних уборах з високою лінією присаду – на кашкетах-«нахімівках», маленьких чепурних кепі.

Основна маса козирків виконується з помірною кривизною лінії внутрішнього краю.

На сучасних спортивних головних уборах і класичних чоловічих кепі кривизна лінії внутрішнього краю робиться мінімальною. При зовсім маленькому радіусі по центру козирка утворюється фалда, яка піднімає козирок вище лінії присаду. Ця якість затребувана при виготовленні жокейок і фантазійних головних уборів. Іноді роблять змінний радіус кривизни – такий, що поступово зменшується від центру до боків.

Довжина козирків на спортивних моделях – помірна. На класичних жіночих головних уборах лінія внутрішнього краю робиться довшою. Часто такі козирки наближаються до напівполів. До речі, якщо довжина внутрішнього краю козирка менша або дорівнює 1⁄2 довжини лінії присаду шапки, то це вважається козирком, а для довших варіантів – це вже напівполя. Щоб попередити стовбурчення з боків на таких козирках, радіус кривизни внутрішнього зрізу плавно зменшується від центру до боків, можливо навіть до прямої лінії.

Розглянемо різні форми козирків.

Форма і ширина козирка визначається зовнішнім контуром деталі. Зазвичай ширина дорівнює 3-4 см (на хутряних жіночих шапках), 8-12 см (на шкіряних спортивних кепі та жокейках).

Усі варіанти форми можна умовно розділити на дві групи:

• умовно вписуються за формою в чотирикутник (трапецію або прямокутник);
• умовно вписуються в трикутник.

У різні роки перевагу віддають то одному, то іншому варіанту форми. Наприклад, у 70-ті роки були популярні козирки першої групи, у 60-ті та 80-ті роки пані віддавали перевагу скромнішим козиркам другого типу. Сучасна мода толерантна до будь-яких варіантів форми — від трикутних до асиметричних.