Страшний сон будь-якої вишивальниці, або що робити, якщо вишивка злиняла
Будь-яку катастрофу простіше попередити. Тому ось кілька простих істин щодо того, як не варто поводитися з вишитою роботою:
- використовувати занадто гарячу воду – 30-35 градусів буде достатньо, щоб зняти забруднення та уникнути можливого линяння;
- застосовувати пральний порошок підвищеної активності – для дбайливого очищення краще взяти з полиці мило (без відбілюючого ефекту);
- старанно терти вишивку або відправляти її в пральну машину (навіть у режимі делікатного прання) – єдине, що допускається, так це просто дуже делікатно втирати мильну піну в тканину, і то тільки з виворітного (!) боку.
Ну, і щодо ниток: DMC, Madeira, Anchor – використовуйте перевірених виробників. Від них подібні «сюрпризи» трапляються дуже рідко. З нитками ручного фарбування прання схоже на проходження мінного поля: вони линяють майже завжди, тому ними вишивають невеликі роботи, і дуже акуратно – так, щоб фінальне чищення не знадобилося.
Якщо нещастя все ж таки сталося, біжимо за засобом для виведення плям для кольорових речей і діємо за інструкцією. Не допомогло? Крапаємо собі валеріанки та застосовуємо екстремальний, але вірний спосіб. У літр окропу вливаємо 30 мл нашатирного спирту і опускаємо туди вишивку. Чекаємо 3-5 хвилин (слабодухим валеріанку можна повторити), дістаємо тканину, полощемо і радіємо отриманому результату 😉
Якщо чесно, то з такими неприємностями жодного разу не стикалася. Тим, хто був у такій ситуації, можу тільки поспівчувати.
Річ у тім, що ще бабуся привчила до того, що перед основним пранням вишитої роботи потрібно на 15-20 хвилин замочити виріб у холодній воді з сіллю та оцтом (на 2-3 літри води столова ложка оцту і стільки ж солі). Після цього випрати руками в мильному розчині, і температура води має бути не вище 30 градусів.