Рол для вишивки – ідеальний спосіб зберігання та транспортування

Вишивальні роботи мають один недолік: коли вони вишиті, випрані та випрасувані, не завжди знаходяться час і кошти, щоб негайно оформити шедевр у багетній майстерні. Найчастіше роботи накопичуються у надійному місці (читай – у шафі), чекаючи на свою зіркову годину.

Звісно, великі та середні роботи доводиться складати вдвічі, а то й вчетверо. Якщо така стопка пролежить пару місяців або довше, на тканині утворюються глибокі заломи, які відпарити буде дуже непросто. Іноді роботу доводиться замочувати заново. Те саме стосується і транспортування вишивки до багетної майстерні: просто скласти її «конвертиком» не вийде, адже перед натяжкою в багет вона має бути ідеально рівною.

Не знаю, хто вигадав таку просту і геніальну річ, як рол для вишивки, але величезна йому шана! 😍

У чому полягає ідея рола: він складається з двох частин – внутрішнього м'якого тубуса та зовнішньої «ковдрочки». Готова вишивка обгортається навколо тубуса і загортається в рол – просто, зручно, нічого не мнеться.

З чого робиться тубус? Тут є кілька варіантів: обрізок пластикової або теплоізоляційної труби, втулки від паперових рушників або рулонів харчової фольги тощо.

Каркас тубуса обтягують тканиною, під яку можна підкласти ущільнювач типу флізеліну. Якщо це труба зі спіненого пінопласту, ущільнювати нічого не доведеться. Як на мене, це найпростіший варіант.

Зовнішня «ковдрочка» шиється елементарно: прямокутне стьобане полотно з вшитими зав'язками. Всередині – шар тонкого синтепону. Все!

Для тих, хто шиє регулярно, можна використати спосіб клаптикового шиття – це буде чудовий спосіб прилаштувати обрізки різних тканин.

У мене в ролі зберігаються переважно незакінчені роботи: навіть після пари років такого зберігання вони розгортаються і виглядають ідеально 👌