Види шкіри для рукоділля

Шкіра – чудовий матеріал для створення по-справжньому ексклюзивних речей. Щоправда, перш ніж впритул приступати до творчого процесу, потрібно точно уявляти, який вид шкіри оптимально підійде до того чи іншого виду рукоділля.

Вихідний матеріал зазвичай ділять на 2 великі групи – гладку та ворсисту шкіру.

До гладкої шкіри можна віднести такі види:

- Наппа – гладка і блискуча, за нею легко доглядати, тому з неї шиють практично все, починаючи від ременів-гаманців і закінчуючи взуттям.

- Анілінова – має матову поверхню, без захисного лакового шару, легко намокає і брудниться.

- Семіанілінова – щось середнє між першими двома варіантами шкіри.

До ворсової шкіри належать:

- Велюр – може бути не тільки ніжним і тонким, а й дуже щільним, жорстким на згин.

- Замша/нубук – зазвичай це м'який матеріал із характерним ворсистим «пушком».

- Наппалан – гранично тонкий, пофарбований велюр, з якого шиють сорочки, сукні, штани.

Окрім гладкої та ворсистої, можна виділити ще тиснену шкіру – текстура на її поверхні створюється спеціальними штампами, і відрізнити натуральне тиснення (страусине або крокодиляче, наприклад) від штучного досить важко.

До тисненої можна віднести і риб'ячу шкіру – це рідкісний екземпляр, який ви точно не знайдете на магазинній полиці. Сировиною для неї зазвичай слугує шкіра акули, осетра або ската.

Лакова та металізована шкіра – їх покривають дзеркальним лаком і металізованим напиленням/плівкою, щоб надати матеріалу лиску та більшої практичності.

Від себе додам, що я дуже люблю замшу та велюр за їхню приголомшливу тактильність, але з практичних міркувань частіше обираю гладку шкіру. Якби хтось винайшов еко-варіант, що не поступається натуральному, але без проблемного догляду – моєму щастю не було б меж 🤩