Як зробити пряжу з шерсті домашніх улюбленців
Усі майстрині, які люблять в’язати, знають, як непросто знайти пряжу з особливими зігрівальними властивостями. Зазвичай таку пряжу виготовляють із шерсті тварин, і коштує вона недешево. Такий вид рукоділля, як прядіння, уже можна назвати рідкісним, і мало хто знає, як робити пряжу своїми руками. Я не можу сказати, що я професіонал у цій справі: у школі в нас було лише кілька уроків із прядіння, та й ті здебільшого теоретичні, з вивченням інструментів. Але в мене є майстриня, яка досі пам’ятає, як виготовляти пряжу, — моя прабабуся. Під її чітким керівництвом і після кількох місяців освоєння основ прядіння хочу поділитися з вами здобутими знаннями.
Збір матеріалу — основа отримання пряжі. Звичайно, пряжу можна виготовляти з шерсті різних тварин: кіз, кролів, котів. Але найдоступніший вид шерсті сьогодні — собачий підшерсток. Навіть якщо у вас немає власного улюбленця, власники собак часто із задоволенням дозволять допомогти з вичісуванням під час линьки. Для збору матеріалу краще вибирати довгошерсті породи, адже саме в таких собак густий підшерсток і більший вихід готового матеріалу.
Металевим гребінцем для тварин акуратно проходимо по найпухнастіших ділянках собаки, але не чіпаємо лапи й голову. Після вичісування на гребінці залишаються волоски грубої шерсті — їх потрібно прибрати, для прядіння вони не підійдуть.
Вичесаний пух збираємо з гребінця і складаємо в сухий мішечок із тканини. Важливо не зав’язувати мішок і не утрамбовувати шерсть, щоб усередині не почалися процеси гниття, які зіпсують матеріал.
Для переходу до наступного етапу потрібно не менше 100-115 грамів сухої шерсті, якщо вона довга, і близько 350 грамів, якщо підшерсток короткий. Якщо потрібна змішана пряжа, до собачої шерсті можна додати підшерсток іншої тварини; пропорцію суміші вибирайте будь-яку.
Прання матеріалу для пряжі. Це важливий етап, який зробить шерсть податливою, м’якою і очистить її від забруднень та можливих паразитів.
У глибокій ємності змішуємо невелику кількість засобу для догляду за собаками або засобу для посуду чи прання білизни (10-20 грамів) і воду температурою 30-35 градусів (1-1,5 л). Ретельно перемішуємо рукою і прибираємо зайву піну.
Занурюємо підготовлений матеріал у ємність на 15 хвилин. Важливо, щоб шерсть добре набралася вологи. У жодному разі не перемішуйте і не тривожте її, бо це може спричинити розрив волокон і звалювання шерсті.
Після цього акуратно виймаємо шерсть із води, зливаємо мильний розчин і кладемо шерсть у теплу чисту воду. Обережно притискаємо матеріал у воду. Повторюємо процедуру, доки у воді перестануть з’являтися бульбашки від мильної основи.
Дістаємо шерсть із води, акуратно стискаємо, але не викручуємо, і залишаємо на столі, наприклад на рушнику або на сонці, щоб вона висохла. Сушіння може тривати від 1 до 4 годин.
Тепер найголовніше й найцікавіше: виготовлення пряжі.
Беремо два гребінці, такі самі, якими вичісували улюбленця. На одну щітку кладемо невеликий шматок шерсті, а другою починаємо прочісувати — проводимо по шерсті кілька разів в одному напрямку. Це вирівнює шерсть і робить волокна довшими. Чешемо пасма, доки весь матеріал не стане однорідним, рівним і м’яким.
Кожен вичесаний шматочок шерсті складаємо один за одним на столі, формуючи ряд, який скручуємо у валик: проводимо долонею по ряду — і виходить своєрідний рулон.
Тепер беремо веретено. Кінчик валика чіпляємо за кінчик саморобного або купленого веретена й розкручуємо його. Поки пристрій крутиться, поступово тягнемо, ніби витягуємо, волокна вниз від інструмента. Так утворюється нитка пряжі. Порада: якщо є сумніви щодо міцності отриманої нитки, під час прядіння до основного валика з шерсті варто додати звичайну бавовняну нитку. Вона додасть міцності й надійно утримуватиме пасма волокон. Особливо це полегшить прядіння, якщо ви робите це вперше.
Прясти можна і без веретена, руками. Процедура схожа: починаєте від кінчика валика і, витягуючи шерсть, поступово рухаєтеся до кінця. Тільки в цьому випадку пряжа вийде товстою й об’ємною.
