Рубрики
Покроково шиємо японську сумку-вузлик: готуємо просту викрійку, підбираємо дві тканини, кроїмо чотири деталі, з’єднуємо ручки й нижню частину, вивертаємо та закриваємо отвір вручну.
ПочатковийБезкоштовноВийде м’яка сумка-вузлик у японському стилі: проста за кроєм, але незвична за формою. Її носять за довгу ручку, пропущену крізь коротку. Внутрішня сторона частково видима, тому поєднання двох тканин працює як декоративний елемент.
У джерелі немає файлу викрійки й розмірів: авторка пише, що викрійку можна знайти в мережі й роздрукувати або намалювати самостійно, бо форма нескладна. Перед розкроєм перевірте, яка ручка довга, а яка коротка.
Виберіть дві тканини, які поєднуються за кольоровою гамою або принтами. Це важливо: внутрішня сторона сумки буде видима, і контраст або узгоджений принт стануть частиною дизайну.
На цьому етапі потрібно отримати просту форму сумки-вузлика й викроїти чотири деталі.
Підготуйте викрійку сумки-вузлика. У джерелі показана форма з округлим корпусом і двома ручками різної довжини; готовий файл не додано, тому масштаб потрібно підібрати під свою задачу.
Не додаю готові сантиметри: у вихідному майстер-класі їх немає. Перед розкроєм перевірте масштаб паперової деталі на собі або на звичній сумці.
Після вибору двох тканин викроїте чотири деталі сумки. Стежте, щоб пари деталей дзеркально збігалися, а принти добре виглядали разом: виворіт у цій моделі буде помітним.
Спочатку збирають пари деталей і основні лінії, після чого заготовку вивертають через довгу ручку.
Кожну пару деталей сточіть по коротких зрізах довгої ручки. Потім з’єднайте всі чотири деталі по лініях, позначених на фото з джерела.
Фото із зеленою розміткою показує, які ділянки з’єднуються на цьому кроці. Інші ділянки мають залишитися доступними для подальшого складання й вивертання.
Виверніть сумку на лицьовий бік через довгу ручку. Робіть це обережно, щоб не розтягнути вузькі ділянки ручок і не перекрутити шари.
Добре припрасуйте шви. Для цієї моделі прасування важливе: ручки й верхній край мають лягти рівно перед наступними строчками.
Після вивертання заготовка починає набувати форми сумки з двома ручками.
Складіть сумку короткими зрізами й прокладіть строчку. Після цього перевірте проміжну форму: мають читатися дві ручки й округлі частини корпусу.
Прокладіть кругову відстрочку по всій довжині ручок. Ця строчка стабілізує ручки й підкреслює форму сумки.
Нижню частину сумки збирають за однаковими принтами, потім майже готову сумку вивертають через бічний край короткої ручки.
По черзі складіть одну з одною нижню частину сумки з однаковими принтами й сточіть. На цьому кроці важливо не перекрутити деталі й сумістити сторони однієї тканини між собою.
Виверніть майже готову сумку через бічний край короткої ручки. Цей отвір потрібно зберегти до кінця, інакше акуратно вивернути форму буде складно.
Отвір біля короткої ручки потрібен для вивертання. Закривайте його тільки після того, як сумка повністю вивернута й розправлена.
Припуски отвору підгорніть усередину й зашийте вручну. Намагайтеся зробити шов непомітним, бо бічний край короткої ручки залишається на видноті.
Фінальна особливість моделі — довга ручка проходить крізь коротку. Тканину й довжину ручок можна добирати під себе.
Носіть сумку за довгу ручку, протягнуту крізь коротку. Так формується характерний вузлик, через який сумка виглядає незвично.
У джерелі показані однотонний варіант із контрастною вишивкою та ідея сумки зі шкіри або екошкіри. В обговоренні авторка також радить мініатюрним майстриням підібрати модель під себе: наприклад, подовжити ручки, щоб носити сумку-вузлик на плечі. Для зимової версії учасниці обговорюють коротке хутро з тканиною на другому боці.
Подовжені ручки й хутряний варіант узяті з обговорення, а не з основної покрокової частини. Використовуйте їх як ідеї для адаптації готової викрійки.
Довга ручка має вільно проходити крізь коротку, ручки не повинні бути перекручені, отвір біля короткої ручки має бути закритий вручну, а видима внутрішня тканина має виглядати частиною дизайну.
Джерело пропонує однотонний варіант із контрастною вишивкою як акцентом.
Авторка згадує шкіру й екошкіру як варіант для більш ефектної сумки. Це краще пробувати після базової текстильної версії.
З обговорення: авторці подобається варіант із подовженими ручками для носіння на плечі, а учасниці пропонують зимову версію з короткого хутра з тканиною на другому боці.
Готова сумка здається завеликою або ручки незручні для зросту й способу носіння.
У джерелі немає готових розмірів, а викрійку пропонують знайти або намалювати самостійно.
Перед розкроєм перевірте паперову викрійку на собі. За порадою авторки з обговорення, модель можна підібрати під себе й зробити подовжені ручки, щоб носити сумку на плечі.
Після вивертання видно другу тканину, але вона погано поєднується з основною.
Особливість крою не врахували заздалегідь: виворіт у цій моделі стає декоративною частиною.
Підбирайте дві тканини одночасно: за спільною кольоровою гамою, спорідненими принтами або свідомим контрастом. Якщо сумніваєтеся, спершу складіть тканини поруч і подивіться на них у формі ручок.
Заготовка застрягає або не набуває форми після з’єднання чотирьох деталей.
Сточені не ті ділянки ручки або закрито ділянку, яка мала залишитися відкритою для вивертання.
Поверніться до фото із зеленою розміткою й звіряйте шви по лініях. Не закривайте бічний край короткої ручки до фінального вивертання.
Після сточування нижня частина виглядає перекошеною або різні принти з’єднані не з тими сторонами.
Нижні частини складалися не за однаковими принтами або шари провернулися перед строчкою.
Перед машинною строчкою розкладіть сумку на столі й по черзі складіть нижні частини з однаковими принтами. Сколіть або зафіксуйте кліпсами, потім сточуйте.
Товстий матеріал дає грубі шви, ручки важко вивернути, а отвір закривається неакуратно.
Варіанти зі шкіри, екошкіри й хутра потребують перевірки товщини, хоча базовий майстер-клас показаний на тканині.
Для першого пошиття використайте тканину. Якщо берете хутро, орієнтуйтеся на пораду з обговорення: короткий ворс і тканина на другому боці. Для шкіри або екошкіри спочатку перевірте маленький фрагмент шва й вивертання.
У джерелі сказано, що викрійку можна знайти в мережі й роздрукувати або намалювати самостійно. Файл і розміри в матеріалі не додані, тому масштаб потрібно перевірити перед розкроєм.
Після вибору двох тканин потрібно викроїти чотири деталі сумки.
Через особливості крою внутрішня сторона буде помітна. Тому дві тканини мають пасувати одна до одної за кольоровою гамою або принтами.
Довгу ручку протягують крізь коротку й носять сумку за довгу ручку. Так утворюється характерна форма вузлика.
В обговоренні авторка відповідає, що мініатюрний зріст не проблема: потрібно підібрати модель під себе. Один із варіантів — подовжені ручки, щоб носити сумку-вузлик на плечі.
Джерело згадує шкіру й екошкіру як варіант, а в обговоренні пропонують хутро з коротким ворсом і тканину на другому боці. Для першого разу надійніше відпрацювати базову форму на тканині, бо товсті матеріали складніше вивертати.
Увійдіть, щоб вести свій проєкт, прикріплювати фото й ділитися результатом у спільній стрічці.
УвійтиУвійдіть, щоб коментувати й стежити за обговоренням.
УвійтиДля цього фільтра коментарів поки немає.
Komok.me
Komok — спільнота майстрів рукоділля. Ділимося майстер-класами, уроками та проєктами з шиття, в’язання й інших технік.